(Кармелюк — знаменитый малороссийский разбойник)
(Нерчинск)
Повернувся я з Сiбiру,
Нема мiнi доли,
А здаеться не в кайданах,
Еднак же в неволi.
Слiдять мене в день i в ночi
На всяку годину:
Иiде мiнi подiтися,
Я од журбичину.
Маю жiнку, маю дiти,
Хоч я их не бачу,
Як згадаю про iх муку,
То гiрко заплачу.
Зiбрав жвавих собi хлопцiв,
I що мiнi з того?
Засiдаю при дорозi,
Жду подорожнього.
Чи хто iде, чи хто iде,
Часто дурно ждати,
А так треба в лiси жити,
Бо не маю хати.
3 багатого часом вiзму
I убогому даю:
I так грошi подiливши,
Я грiха не маю.
Зовут мене розбiйником,
Кажут, розбиваю.
Та я ж нiкого не забив,
Бо сам душу маю!
Асесори, справники
Все мене ганяют.
Бiльш вони людей забили,
Чi я грошей маю!
Пiшов би я в мiсто, в село,
Всюди мене знают.
Я би тiльки показався,
То зараз пiймают!
А як треба стерегится,
Треба в лiсi жити;
Хоч здаеться свiт великий
Нидеся подiти!
Песни каторги. Песни сибирских каторжан, беглых и бродяг. Собрал В. Н. Гартевельд. Б.м.: Salamandra P.V.V., 2012.